Заточка. Фініш.

Після наведення глянцю цей ніж було заточено. Кут загострення порядка 50 градусів на основному лезі і 60 на тантовому скосі. Власне заточка відбулася 1200 атлантіком з вазеліновим маслом. Доводка виконувалася скляним бланком з малярним скотчем. На скотч було нанесено пару рисок червоного діалюксу і також розтерто вазеліновим маслом. Звичайно доводив від вістря.

Результатом майже задоволений: ніж гострий, гостріший за ті рази, коли доводився на 60 градусів увесь, агресивний як злий пес, дерево хрустить як бобер. Серветку паперову надрізає. Навіть в папір лізе як кліфстамп вчить. Клас, ну тут ще й сталь своє бере, бо паралельно я точив так само ще 4 однакові ножі з, певно, Х12ФМ, то там не такий результат, дааалеко не такий, хоча вони теж непогано гострі.

Слайди.

Спуск-підвод-заточний підвод -фініш (він трошки темніший)

Те саме з іншого боку з іншим освітленням.

Зустріч основного (ліворуч) та підводу на тантоскосі (праворуч). Сам підвод розмазано полірувальним колом, а от заточні підвод зійшлися з реберцем.

 Те саме з іншого боку.

Ну от дивлюся я на ці фото і тепер розумію чому минулі рази заточка на 60 градусів цього ножика не давала вау ефекта при різі паперу. З двох останніх фоток очевидним є те, наскільки візуально різняться кути фінішу навіть при розбіжносту у десяток градусів. Нє, зачекайте, який десяток? В, приблизно, 5гр, тобто в половину від повного!

Треба буде якогось фінішнути на 30 і побачити що вийде.