Користуюся своєю моркою. Основна її робота - самим кінчиком прорізати по контуру лєкала шкіру хромового дублення товщиною 2,5 мм, що лежить на фанерці та, після цього, зтоньшити хвостик того, що буде петлею.
Щодо першої функції в мене не виникло ніяких питань, можливо свою роль відіграла геометрія носика, але різало з заточки до останнього воно достойно. Інша справа з шерфуванням. В моєму випадку просто пушкатом зробити це неможливо. Я не вмію так чітко тримати ножа і, мені здається, завершальний кут на вістрі трошки не з тієї опери. Доводиться виставляти ножа під таким кутом атаки, при якому він врізається у глянцеву поверхню шкіри та короткими пиляльними рухами просуватися до кінцевої точки. Перші декілька обрізаних хвостиків принесли мені радість і задоволення але потім раптом якість різу почала просідати і я почав помічати, що кут атаки значно збільшився. Не розбираючись я спробував виправити ситуацію на тій же шкірі і виявив, що при спробі "поправити" ріжучу натикаюся на неабиякий спротив. Заусенець? Загнута кромка? Я схиляюся до не знятого заусенця, адже загнути кромку на такому куті ще треба попихтіти аби зробити. Хоча і за заусенцем при заточці слідкував і до і після тесту на дереві. Дивно. Але ось результат.
Хочу окремо наголосити для тих, хто подумає що я ідіот про те, що на цих фотах мова йдеться про мікропідвод. Для масштабу надам фото мікропідводу з волосиною цього ж ножика на момент його загострення.
Ліва сторона. Як видно заусенець або завернута кромка не є суцільною, а йде тільки окремими ділянками.
Цікава хрєнь, не можу собі уявити на якому етапі зявилася ця жирна подряпина. Що цікаво - праворуч від неї заворот є, а далі, ліворуч, він перейшов на інший бік.
Правий бік:
Я в нєдоумєнії.
Немає коментарів:
Дописати коментар