Почав з грубого КК Кристалону, продовжив тонким на звороті. Потім невідомий, не дуже тонкий арк. Тут трошки перечепився. Не сподобалося мені як він працює. Дуже повільно, так і хочеться притиснути покрепше. Допопритискався так, що позавалював все на світі і відклав його в сторону. Замочив китайського 1000. Виправив ситуацію вивівши підводи більш-меньш рівно заново. Потім були якісь експерименти з чорним сланцем, з керамічним притиром та пастою, потім відкат до того ж 1000 і знов сланець з обільною суспензією, з меньшою, без суспензії. Дурдом якийсь безжальний та безсистемний переривався перекурами та різом деревяхи. Закінчив пізно, розстроєний забувся у нервовому та тривожному напівсні. Вночі вздрагівал і мєтался, кликав вашиту і просив косного масла. Хехе.
Зранку, поки не повставали діти, між вигулом пса і готовкою сніданку замочив Суехіру. Пройшовся трошки похапцем по підводах, поковзав по яшмі, постружив соснову палку на балконі, знов поковзав по яшмі і загорнув ножика з собою.
Пофотав. Мдя.... Повний пізнець, це вам не рамка.
Порівняв різ паперу з інтертулівським таким канцелярським ножиком. Ножик взяв новий (у рюкзаку в мене набір був, все ніях не міг його роздивитися зблизька), притупив об горіхову дошку. Фото навколокромкової зони вже з підворотами від дошки:
Ось різ кухонника. Напрямок різу по фото: з лівого боку - праворуч
Це те як ріже лезо канцелярське, умови ті самі:
Масштаб однаковий, папір однієї партії. Характер розрізу ще не аналізував, але різницю видно.
На такому ж листочку зробив надріз кухонним ножем а потім канцелярським на відстані 1 мм приблизно. Різати в іншій послідовності я б нормально не зміг - зведення відрізняється крепко таки. Зробив фотку полоски.
Знизу кухня, зверху інтертулівська залізка.
Різниця з заводською заточкою очевидна. Є куди пнутися. Сам собі бажаю гарного дня.
Немає коментарів:
Дописати коментар