Заточив трійку кухонну від vinzer. Сталь нагадала ту, яка використовується на грандвеях - така ж м'яка і крихка, як це не дивно. На тисячнику було чути як під ріжучою каталися шматочки заліза. Жуть якась.
Ножі прийшли в звичайному для них стані - на кромці загорнуті участки, тупі та й просто забоїни в пів міліметра.
За перший вечір мені вдалося знести ріжучу і підвод, який до речі на всіх ножах був неоднакової висоти з протилежних боків, сформувати підвода нортонівським грубим кристалоном, почистити файном і закінчити 1000 КК китаюгою. Тут я зрозумів для чого мені той камінь - китаєць дуже весело жере цю сталь, після пари проходів він виділяє стільки бруду, а в тому бруді катається стільки заліза, що мені попервах стало страшно і за камінь і за ножики.
Наступного дня, продовжив його марудити 1000/3000 суехірою. Можна було б і кидати ту справу але в колекції з'явився новий камінь - невідомого походження та породи арканзас.
Арк на цій сталюці показав себе чудово, підводи заматувалися як мені подобається, а різ виявився дуже і дуже агресивним. Щоправда мені важко сказати як довго протримається така гострота на цих ножиках.
Ну і правосекторні фото:
Немає коментарів:
Дописати коментар