P6 зерно закріплене та вільне.

Цієї суботи за проханням дружини сів підточити її улюбленого кухонного ножика. Через не лінь приміняти щось грубе заточити його вирішено було на диному моєму японському синтетику Suehiro 1000/3000. Але мені стало цікаво не тільки заточити ножа, але й погратися з суспензією синтетичного каменя на природньому, вже достатньо виглаженому чи то піщанику, чи то сланцю.

Пара навхресних проходів і ось що видно: риску помітно неозброєним оком, помітно рватий край підвода - там де ріжуча.

Наступний крок - натертий тим же 1000ком природній камінь. Він і сам має певні абразивні властивості, але не так щоб "ах", та й паразитні якісь включення теж має. При натиранні синтетиком та подальшій на ньому роботі ніяких сторонніх шумів я не чув, під ріжучою нічого начебто не каталося.

Ось на що схожий підвод після його обробки вільним абразивом. А, ну да, там і вода була, звичайно.

Підвод і не був дуже блискучим після закріпленого зерна, а вже після вільного став матовіший. Рванину з ріжучої відчутно прибрано. За залишки я не переживаю - буде ще 3000.

3000 на бруску

3000 на керамічному притирі. Потім я розійшовся і замастив притир ельборовою пастою 1/0, потім виходжував ріжучу, і в результаті вийшло:

Дружина одразу після ельбору вихопила ножа з рук, помила і почала рубати щось на борща. Такщо доводити довелося вже юзаного ножика. Але нічого - після соснового бруска воно стригло волосся на голові і гарно чіпляло шкіру на долоні при спробі протягнути.

Дружина залишилася задоволеною.

S30V новий мусліновий круг та мікропідвод

Сьогодні зранку, перед роботою, мусив спуститися до підвалу та використати нового синього (твердого) муслінового круга. Мусив людині протягом дня віддати два заточені ножики, що взяв у роботу учора.

Новий круг, на відміну від старого, ще не має корки пасти на ньому і працює не так (не гірше) як старий. Фініш після нього залишається матовим - не дзеркало, а ніби, простиктулху, касумі.

До кругофінішу використав свій звичайний набір Кристолон грубий, тонкий, сірчаний М20(20), КК М5, сірчаний Атлантік 1200, керамічний притир з 1/0 алмазною пастою.

Фінішний підвод після "касумі" виконано сірчаним же Атлантіком 1200 і легесенько поверху пройдено мікрокварцитом. Деревяшка постругана, волосся з голови почікано, ніби гуд. Ловити блох вже нема коли.

Фото.

Найбільше збільшення

Найменьше збільгення тієї ж ділянки.

Кіно

Mora Frosts ламінований малюк

Десь достатньо давно, коли  мені ще був час робити ножики, я зробив собі ножика для того, щоб робити ножики.

http://2knife.com/knife/14

Вже понад три роки я не роблю ножів і той малюк валявся на поличці. В недалекому майбутньому планую його заточити, а чьогодні сфотав те, що робиться в нього на кромці та її прикордонні.

Ніж заточився тоді ще один раз і після того тільки правився на шкірі з пастою і одного разу, здається мені, я направив його на тонкій кераміці.

Зараз, взяв до рук і зрозумів, що він реально тупий.

На першому фото видно гранений мікропідвод після кераміки, затертий пастошкірою. На другому - та сама історія та ще й зі сколами.

Припинив переживати.

Я остаточно припинив переживати і полірую підводи перед фінальною заточкою. Дякувати Дмитровичу, він розвіяв останні мої сумніви і тепер я знущаюся над підводом як хочу, але виключно ДО фінальних стадій - формування фінішного підводу і доводки.

Давно в мене лежить ножик, за який я не брався, а тут щось мені поперло зробити його за один вечір. Підводи було сформовано чимось грубим і я думав їх так і залишити і просто сформувати заточний підвод і фінішувати його ж.

Але не так сталося, як я хотів. Десь промазав, десь завалив і врешті підвод перестав мені подобатися - став граненим, нерівномірноблискучим на світлі, мав з одного боку одні хиби, з другого інші, ніби робили різні люди в різній стадії спяніння.

Власне сама робота розтягнулася на три вечори:

1 - перешліфовка підводів і тут я трохи газанув і перешліфовувати сів з М5. В результаті стомився прибирати грубу риску та так і покинув.

2. Ельбор 1/0 на керамічному притирі. Блиск є, однородності немає. Тонкий сланець невідомого розливу. Блиску нема, підвод мутний не дуже однорідний, не подобається. Невідомого розливу АРК. Вже краще, подобається більше. В мікроскоп бачу сип. Не візьмуся пояснювати що це, але бачив неоднократно і в себе і в інших.

3. Поліровка на мусліновому, середньої жортскості кругу з зеленим діалюксом.

Всьо. Сьогодні ввечорі фінішний підвод і фініш.

Фото станом на тепер:

Лівий підвод. Гарно видно вирви ті лінзу. Лінза зараз є на тому місці, де буде фінішний підвод. Ось тому я і не переживаю.

Трошки інше освітлення, правий підвод. Видно вирви та "камінці". Так саме присутня лінза. І я знов, бляхамуха, не переживаю! Доречі "чьолка" нагорі підводу - це лінь моя і поганий зір.

Мульт.

Ну і де та лінза?

Ну і забираючи волосину з під мікроскопу зняв з нею стружечку.

Ще один Viking NoWay

Привезли мені підубитого ножика. Думав нашвидкоруч заточу і віддам, а не вийшло. Якось не пішла заточка на машинці, тому вирішено було точнути його вручну.

На це не пішло багато часу. Використав грубу та тонку індію. Китайського 1000 КК, чисту кераміку. На тому етапі ніж мав дуже агресивний різ. Взагалі в мене склалося таке враження, що нормальні люди такі ножі вище 50 мікрон і зняття заусенця не доводять - це найвища точка в якій ніж має просто дурний різ. Проведення по долоні може просто її  розвалити. Але ж треба зробити гарно. Я не став морочитися зі збереженням гостроти і після чорнової поліровки пробігся твердим мусліновим кругом з зеленою пастою по підводах. Після чого за допомоги рамки та мікрокварциту оформив вихід на ріжучу. Довше за все я мучався з заусенцем. Домучив обклеївши скельце малярним скотчем та рухами від ріжучої повідривав, мені здається, його залишки.

В результаті різ став не настільки агресивним, але серветку надрізає, стружіння дерева не впливає на стан ріжучої. Всьо.

Після соснового бруска ножик протестовано на волоссі з башки

Update 06.02.2015

Закину пару фоток страшка.

60 градусів на EDC

Виклав відос того, як я довожу два ножики за допомогою "рамки Дмитровича" на 60 градусів з подальшим голінням передпліччя та різом газєтьонкі.

Мені і самому різ газєти здався на той момент трошки не таким як тра, а ще отримав коментар до відео з тіпа "не дуже". Ну да, не дуже весело воно її ріже, згоден. Посидів, подумав чого так сталося? В голові два варіанти: завеликий для цього кут і заусенчик. Обидва мають право на життя. Другому, я знайшов підтвердження:

Можливо я помиляюся, але невеличкі блискавинки бачу праворуч на ріжучій.

Ну і стосовно першого зробив собі наочність. Можна було, як виявилося, і не малювати - все і так ясно. Правий (40) ножик буде занурюватися в матеріал веселіше.

Врешті можна і проекспериментувати. Далі буде