Tramontina як не дивно

Позавчора принесли Трамонтіновського страшка. Я двома пальцями кинув у пакет і забув на день. А от вчора згадав і вирішив таки зайнятися відновленням ріжучих властивостей. Стан підводів і ріжучої чомусь не зняв, а описувати не буду - все стандартно покалічено.

На обдирку пішов КК 120 мкм на середньо твердій звязці. Добре бере, впевнено, але, блін, юшить на цьому ножі, зараза, абразивною суспензією так, що працювати неможливо. В результаті увесь стіл у потьоках, всі руки по лікоть брудні, а ніж під час обдирки купав чи не після двох-трьох рухів.  Ледь відтер кухню і з полегшенням взявся за свій улюблений нортонівський кристолон. Масло так не сре.

Власне через достатньо товсте зведення мусив зробити підвод висотою порядка 2 мм. Інакше різати воно б не змогло.

Сьгодні ввечорі приведу в порядок, а поки декілька фоток:

На цій гарно видно дирку. Що цікаво - зі зворотнього боку такого нема. Так враження що ніби надфілем пройшлися. Перед обдиркою того не бачив, бо засраний, певно ступєнькою, підвод не довзволяв побачити нічого взагалі, а проти світла силует здавався рівним і плавним, без забоїв і щербин. 

 Це теж одна з особливостей - тіпа якийсь стропоріз або ніби серейтор. Явно видно гарну щербину. 

З іншого боку, звичайно, така сама сумна картина.

Далі буде.