Як і хотів виконав і обробив тільки вихід на ріжучу. Кут 45 градусів. Міряв приспособою на планшеті.
Доречі того "невиходу" на ріжучу при заточці виявилося забагато, оцей мікропідвод займав багатєнно місця 1/4 1/3 підводу. Довелося ще раз шурнути підводи тим самим зменьшивши товщину затуплення.
Доречі нічого екстраординарного від сталі не побачив. Шліфується легко, гостриться не важко. Ніби непогана. Був би час я б поекспериментував, але завтра вже мушу віддати.
Вирішив не крепко льопатися, а надати підводам ножика індустріального шарму - ніякої міщанської поліровки, тільки груба однорідна риска. Ну на ріжучу вона не вийде, а уступить місце більш тонкому абразиву, але вцілому буде виглядати як з під гріндера.
Буквально сьогодні принесли ножа на заточку. Славнозвісну ендуру з зедепехи. Скільки чув, скільки читав оглядів, охів і ахів, і чим точити і куди бігти при сколах, що в мене склалося враження про те, що ці ножі - це ельфійські вироби і простим смертним точити їх неможливо. Ну от тепер маю з чим погратися.
Ножик дуже класненький, тонкий і ізяШний.
Тільки от поводилися з ним як з сокирою
Не відкладаючи у довгий ящик було знесено ріжучу на глибину щербин і ще трошки. Для цього використовувався 16м мкм 92А. Атлічна її бере, як виявилося, на рівні з моровським сандвіком.
Вже давно подібного роду ножики заставляють замислитися над доречністю тонкого фінішу. В 90% випадків ці каструльні ножики після тонкого фінішу ріжуть паскудно. Стругають ще так сяк, а от протягом агресивно різати просто відмовляються.
Заточений на тонкому кристролоні зі знятим заусенцем ніж видає рекорди агресивного різу, от тільки при стружінні дуже швидко сідає. Я поки не знайшов рецепту заточки таких ножиків і перебуваю у творчому пошуку. Після виведення прощин кристолоном (ще трошки поганяв підводи на пасті для більшого форсу), вихід на ріжучу було оформлено нетвердим КК М7. Заусенці та інше лайно забрано арканзасом з суспензією на базі вазелинової олії та натирки Атлантіка F1200. Під коду чистий арк і чай. Всьо - швидко і сердито. З нього досить.
Серед інших ножиків, що зараз перебувають на заточці є в мене і цей красунчик. Попив крові він мені. Після знесення забоїв перед заточкою я шліфонув підводи без виходу на ріжучу кромку. Залишив їх у дрібній рисці від M7. Кут підводу в районі 30 градусів. Фінішував трошки на більшому куті, ймовірно десь в районі 40 градусів.Так от для виходу на ріжучу F1200 каменем мені знадобилося 1,5 години! Вийшов нарешті. Фінішував 1/0 алмазом на твердому притирі і закінчив декількома проходами на крепко вигладженому мікрокварциті.
Десь ближче до завершення виглянуло сонечко і нам із сином вдалося сфотати контраст на переході з підводів у фінішну фаску.
Класненький невеличкий ножик. До мене не точився і мав заводські криві і горбаті підводи тільки з під гріндера. Зрозуміло, що нічого він не різав. Сталька якась не така, як оце в мене Код-4 лежить, значно мягша і точиться тихіше. Ну для пиряльника - це норма.
Зелененьке фото:
Якось не вийшло акцентувати на фінішу підводів, але то і добре - не видно срачу.
Ось відео стану підводів та ділянки при виході на ріжучу. Видно заовалення при ріжучій - наслідок глянцювальних процедур:
Ну а це вже після мікропідведення:
Кут невідомий, коливається в районі 40-50 градусів. Фініш підводу - зелений діалюкс по рисці 1/0 алмазної пасти на твердому притирі. Мікропідвод - мікрокварцит з 1/0 ельборовою пастою.
Нещодавно отримав алмазну пасту, яку давно хотів спробувати застосувати на притирі, що валявся довгий час без діла. Планував опанувати заточку ножових блоків машинок для стрижки ове... просто машинок для стрижки. Десь на якомусь форумі читав, що для подібних робіт достатньо алмазу 28/20. Спробував на Морі 2000. Опчєм перебуваю в легкому здивуванні: для таких делікатних робіт це явно занадто велике зерно - це раз, точити ножа на шаржованому алмазом можна - це два, опанувати таку заточку треба - це три.
В даному випадку, я вальнув алмазу від душі - макнув пальця, розтер по поверхні, макнув і розтер ще раз, і ще раз достатньо щедро. Проточив (дуже явно і агресивно той алмаз жере метал) раз насуху, потім капнув масла, поточив ще, потім зтер насухо і повторив операцію. Достатньо безсистемно, але що ж ви хочете за 10 хвилин між кавою і виходом на роботу ))).
Результат на відео:
Ніж на дотик тупий, в ніготь не врізається ні при поперечному русі, ні при протязі (заусенець може і є, але я його не зловив), але, souka, воно ріже паперову рекламку (не глянцеву, а середньої гівнистості матову напівпрозору кольорову фігню) і протягом, і пушкатом, і вліво, і вправо, і впоперек, і хвилею!
Закрив для себе тему перевірки гостроти різом паперу - це можна робити і тупим ножем!
