Буквально вчора за годину заточив ножика. Зведення неточеного було порядка 0,2-0,3 мм при корені і варіювалося до підйому в меньшу сторону. На самому кінчику вилізло обратно в 0,3. ОА Індія не брало зовсім. Формувати спуски, достатньо легко за 5-10 хвилин, вдалося тонким КК Кристалоном. Потім був сірчаний КК М28 на рамці (ех не дає апекс сталого кута по всій довжині кромки, не дає), потім мягесенький М5. Все на 50 градусів. Потім 60 градусів. Потім гра з заусенцем пастою на деревяному притирі (тьху), потім повернення на М5. Ох який різ, яка агресія. Що там буде після дерева?
А ось що:
Як видно трошки пійшов сколами ножичок. Скли незначні, якщо взяти до увагу те, що висота підводу сягає 0,3 мм. Але якщо подумати, то при 60 градусах такого бути б не мало.
Здалося мені сталь пересушена і для дерева не годиться. Напроти, для мисливських потреб - це був би ідеальний варіант. Ну і ще одна незручність - верхній шар, дамасковий, приймає корозію дуже швидко, при чому не там, де я його лапав і витирав, а там, де не памятаю, що б я його взагалі в руки брав - на рікасо.
Декілька загальних планів.
Це у12 а не х12мф
ВідповістиВидалитиДа? Можливо. Мені здавалося, що углеродки дуже добре точаться оксидом алюмінію, а от конкретно цей ніж нортонівскій Індії не піддавався зовсім, як по склу йшло.
ВідповістиВидалити