Від свого друга неочікувано отримав невеличкого французіка у подарунок. Яка ж цаца - тоненький, чистенький, простенький як дверцята, люкс просто! Заточка з заводу грубувата, але зубата і чіплюча - те, що треба для використання на кухні. Грінд не дуже рівномірний, на лівому боку виїло невеличку яму, через те заводська кромка вийшла невеличкою рекурвою.
Попрацював ножик у мене з місяць, пару разів правився, а останній раз я його просто чухнув на якомусь бруску і віддав у користання. Вчора вирішив вирівняти лінію ріжучої і на грубому бруску хромтитаністого електрокорунду (92А) зернистітю 160 мкм зніс за хвилини 3 пятку, вирівнявши тим самим яму з пузом. Ну і потім нарізав підвод і зніс, наскільки бачив і відчував заусенця тим же камінчиком. Результат, увага, - газєтьонку ріже з вивертами, волосся на руці бриє, серветку кухонну пластає, дерево стружить, після дерева зміна поведінки мінімальна!!! І це при тому, що сталь на ножичку простенька, ніяких дурних роквелів нема! Оце ідеальний кухонний ніж для жінки, оце французам респект! А у палець як він мені поліз - ух! Тільки після того, як кров на стіл полилася я ваву помітив.
Фотки:
І невеличке кіно з субтитрами.
Загалом тему з пластанням паперу, бриттям волосся на руці і різом серветки я для себе трошечки починаю розуміти. Основними параметрами для цього є: тонке зведення, зуби і більш-меньш однорідна кромка. Ані сталь, ані клас чистоти підводу на це не впливають.
Серед різного непотребу, що мені приносять точити трапляється і непотріб іншого гатунку, вищої проби, от куізін, блять. Так пару днів тому, принес мені дядько 4 ножика серед яких були: вікс нічогенький, вікінг ноу вей моделі "ліпила срала мазала", інший китаєць з невимовною назвою на "Х" (латиницею) та, ось цей BEE L05 8RC13MoV про який піде мова.
Походу мушу зауважити, що всі ножі крім вікса, який на порядок дорожчий, мали сліди мисливських розваг - в кого до середини підводу, в кого і за підвод вони повилазили. Що характерно на кожному з цих ножів тих дир було по ДВІ. З першого разу ніби не ясно, що щось не те.
Для усунення всіх наслідків варварського використання спочатку довелося "засипати" всі ями. Для цього використав бік своєї двосторонньої Індії. На диво легко то пішло. Потім було формування нових підводів, їх чистка та доведення підводів якомога ближче один до одного без виходу на кромку. На фото підводи оброблено мяким КК камінцем зернистістю 5 мкм.
Для формування виходу на ріжучу кромку, під вже звичним кутом у 60 +- градусів, було використано той самий М5 та по ньому пройдено F1200 сірчаним Атлантіком. Пропрацьовано вихід на крому без нажиму, з прогресивним його зменьшенням. Після фінальних акордів у Х100 китайський мікроскоп бліків на тому місці, де мав би бути заусенець, не виявлено. Агресивніть - шикблєсккрасота. Різ волосся на голові - гарно, чіпляє всією довжиною кромки, непогано іншими словами.
Тестове різання сухого соснового бруска показав непоганий різ поперек волокон, ніж гарно атакує деревину і місце зрізу залишається блискучим. Поперек волокон знімається тонка стружечка, звук при цьому дуже приємний і радісний.
Після сони мікроскоп показав чи то заусенку, чи то завернуту (та ну нах) кромку - тонесенькі полосочки і точечки на самому апексі.
Я вирішив проекспериментутвати з твердим природнім камінням і пригладив трошки вихід на ріжучу яшмоу. Сліду від артефактів не бачу, але в той же час і агресія пропала. Сумно. Може я завернув ті соплі на підвод? Накреслив магічні символи на яшмі червоним діалюксом і рухами від ріжучої декілька разів, поперемінно, легесенько провів по прикрайковій зоні. Результат нульовий. Нічого не змінилося. Агресія при потЯзі не відновилася. Все інше - без змін. Такий результат мені не годиться. Повернувся до атлантіку. Знов без тиску по декілька разів поперемінно пропрацював вихід на ріжучу, ну мені так здалося. Агресію відновлено на підйомі до вістря та на самому гострячку, прикоренева частина залишилася без змін. Відклав вирішення проблеми на завтра, тобто на сьогодні.
Сьогдні зробив пару фото та відео щоб розібратися чому так?
Ось права сторона ножа при корені, підовод + мікропідвод. Доречі, до різу це не має відношення, але дирки на підводі і ребрі видно?
Те саме місце, світло падає по іншому.
А от ця ділянка ріже агресивніше - це підйом до вістря. З того, що мені доступно, я бачу огранку на верхніх фото і грубіші, на мій погляд, риски на нижніх + на нижніх якийсь натяк на бахрому. Заусенка? Непроточено? Можливо.
Ну і невеличке відео, яке дозволяє трошки більше побачити і зрозуміти.
Пеес, або хулі не ясно. Подивився ще раз відос і зробив наступні висновки:
1. Корінь клинка проточено тільки з однієї сторони. З іншої, через те, що не попав у кут, заусенець не знято. Він малий, але він є. Скоріш за все завернувся на підвод тому і не відчувається гострота.
2. Ніс клинка агресивний через те сукупність грубих рисок і незнятого стоячого заусенця.
Буквально вчора за годину заточив ножика. Зведення неточеного було порядка 0,2-0,3 мм при корені і варіювалося до підйому в меньшу сторону. На самому кінчику вилізло обратно в 0,3. ОА Індія не брало зовсім. Формувати спуски, достатньо легко за 5-10 хвилин, вдалося тонким КК Кристалоном. Потім був сірчаний КК М28 на рамці (ех не дає апекс сталого кута по всій довжині кромки, не дає), потім мягесенький М5. Все на 50 градусів. Потім 60 градусів. Потім гра з заусенцем пастою на деревяному притирі (тьху), потім повернення на М5. Ох який різ, яка агресія. Що там буде після дерева?
А ось що:
Як видно трошки пійшов сколами ножичок. Скли незначні, якщо взяти до увагу те, що висота підводу сягає 0,3 мм. Але якщо подумати, то при 60 градусах такого бути б не мало.
Здалося мені сталь пересушена і для дерева не годиться. Напроти, для мисливських потреб - це був би ідеальний варіант. Ну і ще одна незручність - верхній шар, дамасковий, приймає корозію дуже швидко, при чому не там, де я його лапав і витирав, а там, де не памятаю, що б я його взагалі в руки брав - на рікасо.
