Helle Dokka, зуб, транс, яшма.

Нещодавно принесли мені на заточку ножа. За словами хазяїна ножа ніхто ніколи не точив і до сих пір він різав нормально, але зараз сезон і в пятницю на полювання і не хочеться перед пацанами червоніти. Ну така от історія.

Дійсно, ніж ніхто ніколи не точив, от тільки і не чистив і не доглядав за ним також. Судячи з усього спроби пошваркати по бруску таки були, але вони швидко закінчилися.

Фотоапаратом я того діла не шчьолкав, але на мікроскоп в режимі "пейзажної" зйомки взяв.

Спуски на ножику низькі, лінзовидні. На підйомі докінчика от такий забій.

Було вирішено не паритися, не точити по спусках, а нарізати підвод. Підготувавсвя до затяжної війни, бо супротивник-то ламінат з серединою з якоїсь крепкої сталюки, а вийшло так, як он на другій фотці - не дуже то і твердою вона виявилася. На боку індії за пару рухів було знесено ріжучу до вершинки наявного зуба, ще два рухи для страховки і вперед! По хвилині (!) буквально на кожну сторону КК грубим радянським, КК середнім радянських часів, сірчастим КК неводомої зернистості та М5 на останок. Шкіра з мінімальним натиском для відривання заусенця, сосна поперек волокон і, сьогодні врано, пара рухів на яшмовому бруску.

Дамаск. Atlantic 1200 з олією та трошки шкіри з ГОИ або як припинити бути ідіотом і почати жити.

Принесли ножа на заточку. Фоток до не буде. Нема чим та й нема коли.

Дамаск, пакета не знаю. Індія не бере, кристалон бере, але не так агресивно. Переоформлено підводи, завершено на Атлантік 1200. Знесено заусенку шкіра + ГОИ.

Фото з під мікроскопу вже після різу сосни проти волокон. Ох який різ! Клас, давно такого не відчував.

Інший бік

Треба ще довести чимось тоненьким і тверденьким.

Перед довдкою задумав полірнути підвода. І тут почалася лажа. Після поліровки не звернув увагу на те, чим протирав клинка - раз, не звернув увагу на чистоту обраного для доводки каменя - два і пішов шляхом пришвидшення процесу (клон апекса) - три. В результаті отримав результат, за який не те що б трошки соромно, а страшно! Негайно в переробку!

Вінзер. Сокира.

Зо два тижня тому отримав на починку поламату кухонну сокирку.

З проблем: одвалене руківля, погнутий хвостовик, замин на ріжучій та її добрий забій.

Ось так воно виглядало:

Спочатку довелося вирівняти хвостовика. Це вийшло достатньо легко. За матеріал для руків"я було обрано саморобну мікарту з чорної джинси.  Як виявилося - чудовий матеріал, що не важко обробляти та достатньо надійний і міцний. В мокрій руці сокирка не ковзає, а навпаки - приліпає до долоні.

Руківля встановлено на штифт, пропущений через отвір у хвосовику. Отвір для штифта в мікарті було зроблено на 0,5 мм нижче за глибину посадки отвору хвостовика. При нормальному монтажу штифт ніколи б не став на місце, але його було туди заколочено заточеним. Таким чином хвостовик посаджено внатяг. Ну і епокса, а як же ж.

Ось проміжний результат. Воно потребує невеличкої дошліфовки-поліровки.

Підводи було залінзовано на гріндері. Заточено на вашитці. Зняти по людськи не вдалося - темненько і неможливо сфокусуватися.

Добре видно де було завернуто кромку і добрячий шматок спуску.

Закатована Ді90

Принесли мені на заточку ножика, якому я дав ради десь із місяць - півтора тому.
Не буду навіть коментувати.

Просто фото. Що було:

Що стало:

Оці останні та й попередні  - це заворот кромки. 

Вашита та транс

Нещодавно один з колег запропонував мені спробувати наявні в нього стареньку вашиту та новоробний транс-малютку від Дансів.

Отримав я камінчики і щось ходив, довго нічого не траплялося під руки, аж раптом привезли мені двійко ножиків на заточку. Один з них - простенькострашненький Кизляр Глухар було вирішено поточити.

З дефектів на кромці замини, навіть не замини а дооовгі такі завороти направо. Я довго думав від чого таке буває, адже у правши завороти такі були б природніми "на ліво". Нічого не придумав а запитав у досвідчених дядь. Ті дяді сказали, що таке трапляється, коли вандали відділяють голову звіра встромляючи ножа між позвонки і крутячи його там як викрутку. Ну да, схоже на те.

Як же ж мені сподобалася вашита... ух. Після М40 КК це було просто казково. Я ніколи так не прихуївав від відчуття різу. Не знаю, що там за сталь на Кизлярі, але вашита йому наробила гарну причьоску. Часу то зайняло хвилин 5-10.

Довести трансом в мене, як виявилося не вдалося до кінця і, можливо як десь на кромку ним і не вийшов. Буду пробувати ще і шукатиму собі вашиту.