Складаний кірідаші. Заточка з виробництва.
Вже понад місяць в мене лежить придбаний собі на ДР складаний японський ножик. Все в ньому мені подобається: і простота, і вигляд, і навіть розташування поворотної вісі клинка - все чудово і мені подобається. От тільки заточка, ну мене було попереджено про те, що з майстерні ці ножики виходять заточені на "відчепись". Власне заточити такий ножик буде цікаво і повчально, а поки трошки кіна:
Тест Годарда або The Brass Rod Test
Зробив як міг переклад відомого тесту. Раніше був знайомий з подібним тестом пригодності сталі для ножових потреб у виконанні Мюрея Картера, а тут випала нагода побачити і відповідну тему з оригіналом опису тесту на одному з улюблених форумів з текстом з якогось паперового журналу.
Ось мій переклад як є, без претензій.
"Тест латунним прутком мені у 1959 року показав старий майстер, що робив ножі в 30-их роках. Ось моя інтерпретація цього тесту. Це простий спосіб перевірити гартування і визначити чи буде ніж достойно себе поводити при нормальній експлуатації.
Затисніть у лещатах латунний пруток 5-6 мм в діаметрі горизонтально таким чином, щоб половина його виступала над губками. Можна також приклеїти пруток до деревяного бруска. Візміть ножа і під кутом приблизно у 15 градусів - тим кутом, під яким ножа ймовірніше за все буде заточено, натисність так, щоб побачити спричинену цим натисканням деформацію леза. Переконайтеся у тому, що освітлення при проведенні даного тесту дозволить це побачити. Застосований тиск зазвичай перебуває у межах 10-15 кг. У випадку, якщо лезо викришується при невеличких навантаженнях, то скоріше за все воно буде кришитися і в експлуатації. Якщо крайка леза залишається деформованою після такого тесту - сталь недостатньо тверда для утримання гостроти. Найкращім результатом, як показником якості леза, можна вважати той випадок, коли кромка деформується під час тесту і вертаєтся до початкового стану неушкодженою та без ніяких слідів впливу. Подібна перевірка дозволяє швидко визначити чи лезо має відповідний баланс між спротивом до бокових навантажень та твердістю для утримання гостроти.
Цей тест тест розраховано здебільшого для мисливських ножів. Леза тонких філейних ножів або товсті леза лагерних ножів по іншому реагуватимуть на нього. Я не вважаю, що запропонований мною тест може замінити звичайний тест твердості - він застосовується тільки до відпущених клинків. Моя версія тесту пройшла випробування мною на вуглецевих та легованих сталях та отримала підтвердження в умовах відсутності високотехнологічного вимірювального обладнання.
Тест латунним прутком є виключно порівняльним тестом для визначення достатньої, на мій погляд, твердості для утримання гостроти при нормальному використанні. Я почав використовувати його порядка тридцяти років тому і до цих пір вважаю його найкращім методом оцінки якості сталі та термообробки робочого ножа в умовах майстерні."
І цей текст і пояснювальний супровід Мюрея Картера доповнюють одне одного і картинка стає повнішою і зрозумілішою, але зупинятися на одному судженні неправильно, адже є ще і Кліф Стамп, в досвіді і кваліфікації якого я також не можу сумніватися.
Ось мій переклад як є, без претензій.
"Тест латунним прутком мені у 1959 року показав старий майстер, що робив ножі в 30-их роках. Ось моя інтерпретація цього тесту. Це простий спосіб перевірити гартування і визначити чи буде ніж достойно себе поводити при нормальній експлуатації.
Затисніть у лещатах латунний пруток 5-6 мм в діаметрі горизонтально таким чином, щоб половина його виступала над губками. Можна також приклеїти пруток до деревяного бруска. Візміть ножа і під кутом приблизно у 15 градусів - тим кутом, під яким ножа ймовірніше за все буде заточено, натисність так, щоб побачити спричинену цим натисканням деформацію леза. Переконайтеся у тому, що освітлення при проведенні даного тесту дозволить це побачити. Застосований тиск зазвичай перебуває у межах 10-15 кг. У випадку, якщо лезо викришується при невеличких навантаженнях, то скоріше за все воно буде кришитися і в експлуатації. Якщо крайка леза залишається деформованою після такого тесту - сталь недостатньо тверда для утримання гостроти. Найкращім результатом, як показником якості леза, можна вважати той випадок, коли кромка деформується під час тесту і вертаєтся до початкового стану неушкодженою та без ніяких слідів впливу. Подібна перевірка дозволяє швидко визначити чи лезо має відповідний баланс між спротивом до бокових навантажень та твердістю для утримання гостроти.
Цей тест тест розраховано здебільшого для мисливських ножів. Леза тонких філейних ножів або товсті леза лагерних ножів по іншому реагуватимуть на нього. Я не вважаю, що запропонований мною тест може замінити звичайний тест твердості - він застосовується тільки до відпущених клинків. Моя версія тесту пройшла випробування мною на вуглецевих та легованих сталях та отримала підтвердження в умовах відсутності високотехнологічного вимірювального обладнання.
Тест латунним прутком є виключно порівняльним тестом для визначення достатньої, на мій погляд, твердості для утримання гостроти при нормальному використанні. Я почав використовувати його порядка тридцяти років тому і до цих пір вважаю його найкращім методом оцінки якості сталі та термообробки робочого ножа в умовах майстерні."
І цей текст і пояснювальний супровід Мюрея Картера доповнюють одне одного і картинка стає повнішою і зрозумілішою, але зупинятися на одному судженні неправильно, адже є ще і Кліф Стамп, в досвіді і кваліфікації якого я також не можу сумніватися.
Сожик на відновлення.
Надслали красавця на заточку. Ну тут не просто заточка, судячи з усього, а й ремонт, да...
З розмови з хазяїном ножа зрозумів, що ножа точили болгаркою. Ну то це ще огого сохран!
Першим ділом довелося звести лінію обуха і майбутньої ріжучої до однієї точки. Потім, з дозволу власника вирівняти поверхні спусків, бо гуляло воно там добряче та й залінзовано було крепко заточкою. В нагоді став щойно зібраний горизонтальний шліфувальний станок на основі старої шинковки і 250 мм вулканітового круга. Ну і наждачка на скляному притирі.
Проміжний етап: рівняння та обдирка підводів.
Ну і сам результат:
Першим ділом довелося звести лінію обуха і майбутньої ріжучої до однієї точки. Потім, з дозволу власника вирівняти поверхні спусків, бо гуляло воно там добряче та й залінзовано було крепко заточкою. В нагоді став щойно зібраний горизонтальний шліфувальний станок на основі старої шинковки і 250 мм вулканітового круга. Ну і наждачка на скляному притирі.
Проміжний етап: рівняння та обдирка підводів.
Ну і сам результат:
Лоханувся.
Принесли ножа на заточку. Два тижня не пройшло.
Як я міг не взяти до уваги специфіки занять власника?
Зніс ріжучу. Поки зупинився - пиво зобов'язує.
В хаті тиша і спокій: старший в гостях у кузини, мала спить, коти-собаки куняють.
Як я міг не взяти до уваги специфіки занять власника?
Зніс ріжучу. Поки зупинився - пиво зобов'язує.
В хаті тиша і спокій: старший в гостях у кузини, мала спить, коти-собаки куняють.
Глянцювання підводів. Результат.
Трошки зміни кута, трошки шліфовки підводів. Півтора метри пластикової маскувальної стрічки, моторчик і вуаля - підводи блищать як у кота.
Залишилося тільки заточити.
Залишилося тільки заточити.
Підписатися на:
Дописи (Atom)