Коротше кажучи, до чого це? А просто так, ні до чого, ніякої пафосної мети - просто один зі способів релаксу з корисними наслідками.
Переспущена Мора 2000 та 92А
З ранку не дуже себе почував, але поснідав і відпустило. Відпустило так, що захотілося точити ))). Дурня, звичайно, але чому ж ні?
Коротше кажучи, до чого це? А просто так, ні до чого, ніякої пафосної мети - просто один зі способів релаксу з корисними наслідками.
Коротше кажучи, до чого це? А просто так, ні до чого, ніякої пафосної мети - просто один зі способів релаксу з корисними наслідками.
No burr, souka ))
Як, все таки, виявилося просто позбутися цього гівнюка заусенця! Достатньо лише повернутися на крок назад. В моєму випадку я просто взяв найтоньший камінь в межах досяжності (а це 7 мкм карбід кремнію - здорова така цеглинка) і, наскоро замочивши, зніс до бісу те, що натягнув раніше на кромку. Все. Нема заусенцю, нема. Все, що мені намагалися пояснити старші товарищі - все правда. Не варто мучати кромку на останніх етапах, можна легко переточити з усіма веселими наслідками, що і було мені доказано.
А тепер відос пошуку заусенцю:
А тепер відос пошуку заусенцю:
Soukasouka bu-e-e-e-e-e-rrrr.
Вирішив нашвидкоруч поправити отриманий нещодавно ножик з CPM S30V. Ножик класний, американський, ідісі ікона )). Прийшов не те що б тупий, але не дуже гострий на підйомі було видно незначне приблискування, яке ні на що крім свідомості не впливало.
Перед виходом на роботу вирішив нашвидкоруч поправити ситуацію. З доступного в межах досяжності брусок КК М40 і уламок мікрокрвациту, такий, що ним стіни оздоблюють по багатому. Мочити синтетик - довго і нудно, а сухим використовувати не хочу. Терти на мікрокварциті ножа теж довго і нудно - воно дуже мало знімає. Беру МК, змочую водою, натираю його КК. Вуаля, можна гратися.
5 хвилин з кутом, що гарантує вихід на кромку. Камінь під кран, ще пару рухів, тест на волоссі, ніж - в карман і GO на роботу.
На роботі глянув у мікроскоп (( . Блін.
На роботі нема чим зняти цю фігню. Зате паперу дофіга. Спробував вкластися у пару вільних хвилин. Результат не такий як очікувалося, але ніби меньше стало.
Блін, я растроєн.
Перед виходом на роботу вирішив нашвидкоруч поправити ситуацію. З доступного в межах досяжності брусок КК М40 і уламок мікрокрвациту, такий, що ним стіни оздоблюють по багатому. Мочити синтетик - довго і нудно, а сухим використовувати не хочу. Терти на мікрокварциті ножа теж довго і нудно - воно дуже мало знімає. Беру МК, змочую водою, натираю його КК. Вуаля, можна гратися.
5 хвилин з кутом, що гарантує вихід на кромку. Камінь під кран, ще пару рухів, тест на волоссі, ніж - в карман і GO на роботу.
На роботі глянув у мікроскоп (( . Блін.
На роботі нема чим зняти цю фігню. Зате паперу дофіга. Спробував вкластися у пару вільних хвилин. Результат не такий як очікувалося, але ніби меньше стало.
Блін, я растроєн.
Складаний кірідаші. Заточка з виробництва.
Вже понад місяць в мене лежить придбаний собі на ДР складаний японський ножик. Все в ньому мені подобається: і простота, і вигляд, і навіть розташування поворотної вісі клинка - все чудово і мені подобається. От тільки заточка, ну мене було попереджено про те, що з майстерні ці ножики виходять заточені на "відчепись". Власне заточити такий ножик буде цікаво і повчально, а поки трошки кіна:
Тест Годарда або The Brass Rod Test
Зробив як міг переклад відомого тесту. Раніше був знайомий з подібним тестом пригодності сталі для ножових потреб у виконанні Мюрея Картера, а тут випала нагода побачити і відповідну тему з оригіналом опису тесту на одному з улюблених форумів з текстом з якогось паперового журналу.
Ось мій переклад як є, без претензій.
"Тест латунним прутком мені у 1959 року показав старий майстер, що робив ножі в 30-их роках. Ось моя інтерпретація цього тесту. Це простий спосіб перевірити гартування і визначити чи буде ніж достойно себе поводити при нормальній експлуатації.
Затисніть у лещатах латунний пруток 5-6 мм в діаметрі горизонтально таким чином, щоб половина його виступала над губками. Можна також приклеїти пруток до деревяного бруска. Візміть ножа і під кутом приблизно у 15 градусів - тим кутом, під яким ножа ймовірніше за все буде заточено, натисність так, щоб побачити спричинену цим натисканням деформацію леза. Переконайтеся у тому, що освітлення при проведенні даного тесту дозволить це побачити. Застосований тиск зазвичай перебуває у межах 10-15 кг. У випадку, якщо лезо викришується при невеличких навантаженнях, то скоріше за все воно буде кришитися і в експлуатації. Якщо крайка леза залишається деформованою після такого тесту - сталь недостатньо тверда для утримання гостроти. Найкращім результатом, як показником якості леза, можна вважати той випадок, коли кромка деформується під час тесту і вертаєтся до початкового стану неушкодженою та без ніяких слідів впливу. Подібна перевірка дозволяє швидко визначити чи лезо має відповідний баланс між спротивом до бокових навантажень та твердістю для утримання гостроти.
Цей тест тест розраховано здебільшого для мисливських ножів. Леза тонких філейних ножів або товсті леза лагерних ножів по іншому реагуватимуть на нього. Я не вважаю, що запропонований мною тест може замінити звичайний тест твердості - він застосовується тільки до відпущених клинків. Моя версія тесту пройшла випробування мною на вуглецевих та легованих сталях та отримала підтвердження в умовах відсутності високотехнологічного вимірювального обладнання.
Тест латунним прутком є виключно порівняльним тестом для визначення достатньої, на мій погляд, твердості для утримання гостроти при нормальному використанні. Я почав використовувати його порядка тридцяти років тому і до цих пір вважаю його найкращім методом оцінки якості сталі та термообробки робочого ножа в умовах майстерні."
І цей текст і пояснювальний супровід Мюрея Картера доповнюють одне одного і картинка стає повнішою і зрозумілішою, але зупинятися на одному судженні неправильно, адже є ще і Кліф Стамп, в досвіді і кваліфікації якого я також не можу сумніватися.
Ось мій переклад як є, без претензій.
"Тест латунним прутком мені у 1959 року показав старий майстер, що робив ножі в 30-их роках. Ось моя інтерпретація цього тесту. Це простий спосіб перевірити гартування і визначити чи буде ніж достойно себе поводити при нормальній експлуатації.
Затисніть у лещатах латунний пруток 5-6 мм в діаметрі горизонтально таким чином, щоб половина його виступала над губками. Можна також приклеїти пруток до деревяного бруска. Візміть ножа і під кутом приблизно у 15 градусів - тим кутом, під яким ножа ймовірніше за все буде заточено, натисність так, щоб побачити спричинену цим натисканням деформацію леза. Переконайтеся у тому, що освітлення при проведенні даного тесту дозволить це побачити. Застосований тиск зазвичай перебуває у межах 10-15 кг. У випадку, якщо лезо викришується при невеличких навантаженнях, то скоріше за все воно буде кришитися і в експлуатації. Якщо крайка леза залишається деформованою після такого тесту - сталь недостатньо тверда для утримання гостроти. Найкращім результатом, як показником якості леза, можна вважати той випадок, коли кромка деформується під час тесту і вертаєтся до початкового стану неушкодженою та без ніяких слідів впливу. Подібна перевірка дозволяє швидко визначити чи лезо має відповідний баланс між спротивом до бокових навантажень та твердістю для утримання гостроти.
Цей тест тест розраховано здебільшого для мисливських ножів. Леза тонких філейних ножів або товсті леза лагерних ножів по іншому реагуватимуть на нього. Я не вважаю, що запропонований мною тест може замінити звичайний тест твердості - він застосовується тільки до відпущених клинків. Моя версія тесту пройшла випробування мною на вуглецевих та легованих сталях та отримала підтвердження в умовах відсутності високотехнологічного вимірювального обладнання.
Тест латунним прутком є виключно порівняльним тестом для визначення достатньої, на мій погляд, твердості для утримання гостроти при нормальному використанні. Я почав використовувати його порядка тридцяти років тому і до цих пір вважаю його найкращім методом оцінки якості сталі та термообробки робочого ножа в умовах майстерні."
І цей текст і пояснювальний супровід Мюрея Картера доповнюють одне одного і картинка стає повнішою і зрозумілішою, але зупинятися на одному судженні неправильно, адже є ще і Кліф Стамп, в досвіді і кваліфікації якого я також не можу сумніватися.
Сожик на відновлення.
Надслали красавця на заточку. Ну тут не просто заточка, судячи з усього, а й ремонт, да...
З розмови з хазяїном ножа зрозумів, що ножа точили болгаркою. Ну то це ще огого сохран!
Першим ділом довелося звести лінію обуха і майбутньої ріжучої до однієї точки. Потім, з дозволу власника вирівняти поверхні спусків, бо гуляло воно там добряче та й залінзовано було крепко заточкою. В нагоді став щойно зібраний горизонтальний шліфувальний станок на основі старої шинковки і 250 мм вулканітового круга. Ну і наждачка на скляному притирі.
Проміжний етап: рівняння та обдирка підводів.
Ну і сам результат:
Першим ділом довелося звести лінію обуха і майбутньої ріжучої до однієї точки. Потім, з дозволу власника вирівняти поверхні спусків, бо гуляло воно там добряче та й залінзовано було крепко заточкою. В нагоді став щойно зібраний горизонтальний шліфувальний станок на основі старої шинковки і 250 мм вулканітового круга. Ну і наждачка на скляному притирі.
Проміжний етап: рівняння та обдирка підводів.
Ну і сам результат:
Лоханувся.
Принесли ножа на заточку. Два тижня не пройшло.
Як я міг не взяти до уваги специфіки занять власника?
Зніс ріжучу. Поки зупинився - пиво зобов'язує.
В хаті тиша і спокій: старший в гостях у кузини, мала спить, коти-собаки куняють.
Як я міг не взяти до уваги специфіки занять власника?
Зніс ріжучу. Поки зупинився - пиво зобов'язує.
В хаті тиша і спокій: старший в гостях у кузини, мала спить, коти-собаки куняють.
Глянцювання підводів. Результат.
Трошки зміни кута, трошки шліфовки підводів. Півтора метри пластикової маскувальної стрічки, моторчик і вуаля - підводи блищать як у кота.
Залишилося тільки заточити.
Залишилося тільки заточити.
Місцеві вибори
Яка, все таки, благодать ці вибори! Кожен вечір у поштовій скриньці новий оберемок гівнолистків, які дуже потрібні при заточці.
Дякую, кандидати.
Дякую, кандидати.
Часник. Близько до завершення.
Потрошки дороблюю часничину. Залишилося почистити від клею, оновити сатин та заточити. Ну і піхви, звичайно.
Chinese SPDC. D-2?
Домучив товарищеві ножа. Модель,сталь - неважливо і нецікаво.
Зловив у мікроскоп заусенку, яка не заважає різати дерево, але при різі паперу недозволяє його красіво стружити.
Наскільки б воно не було малим (підвод =1 мм+-, мікропідвод<товщини мого волосся), але, йолкапалка!, це дуже значно впливає на якість різу.
Порівнюючи це з метровими заусенцями, що я час від часу спостерігаю в любителів ножів, заточки і просто дядьків, стає зрозумілим ступінь дна.
Зловив у мікроскоп заусенку, яка не заважає різати дерево, але при різі паперу недозволяє його красіво стружити.
Наскільки б воно не було малим (підвод =1 мм+-, мікропідвод<товщини мого волосся), але, йолкапалка!, це дуже значно впливає на якість різу.
Порівнюючи це з метровими заусенцями, що я час від часу спостерігаю в любителів ножів, заточки і просто дядьків, стає зрозумілим ступінь дна.
№9 5 років потому
Іноді приємності приходять з неочікуваної сторони. Пару днів назад мій товариш приніс мені оберемок ножів від своєї мисливської братії на заточку. Серед них я виявив свого старого знайомого - ножика, який я зібрав у 2010 році !
Як приємно, ну слів просто нема.
Ось так він виглядав новий: http://2knife.com/knife/prostoi
А ось він тепер:
Серед інших
Стан деревини задовільний. Я навіть здивований.
Лезо вцілому не має ушкоджень
Дитя скакало поруч на дівані, тому трошки розфокус. Тим не меньше щілинь або розбухань деревини не виявлено.
Ех коцка є!
Стик - нормуль.
Стик - нормуль.
А оце сліди чогось твердого і як раз над коцкою )))
Як приємно, ну слів просто нема.
Ось так він виглядав новий: http://2knife.com/knife/prostoi
А ось він тепер:
Серед інших
Лезо вцілому не має ушкоджень
Дитя скакало поруч на дівані, тому трошки розфокус. Тим не меньше щілинь або розбухань деревини не виявлено.
Ех коцка є!
Стик - нормуль.
Стик - нормуль.
А оце сліди чогось твердого і як раз над коцкою )))
Kershaw Ken Onion Offset
Отримав на відновлення верхнього на фотці ножа. Сам страх той не фотав ))
Механіка в нормі, а от лезо в страшному вигляді: і погнуте, і точене незрозуміло як і подряпане.
Першим ділом зніс на гріндері залишки ріжучої і довів носика до більш-меньш гостренького стану. Вперше зняв "мясо" з випуклої частини ріжучої на гріндері. Вийшло ніби непогано. Звичайно там ще роботи і роботи, але не сфотографувати проміжний результат не міг.
Оце ще поки нечіпана частина.
Оце сформовано підвода без виходу на ріжучу.
Попереду вихідні, думаю обдерти впуклу частину.
Упдате. Пара фото для власника.
Механіка в нормі, а от лезо в страшному вигляді: і погнуте, і точене незрозуміло як і подряпане.
Першим ділом зніс на гріндері залишки ріжучої і довів носика до більш-меньш гостренького стану. Вперше зняв "мясо" з випуклої частини ріжучої на гріндері. Вийшло ніби непогано. Звичайно там ще роботи і роботи, але не сфотографувати проміжний результат не міг.
Оце ще поки нечіпана частина.
Оце сформовано підвода без виходу на ріжучу.
Упдате. Пара фото для власника.
KAI Shun D якийсь там.. Paring knife.
Серед декількох інших майстрових ножів з трапив до мене і затюкований в коробку, з книжечкою і шматком пінопласту маленький японський ножик. Класненький, зручненький, але ж бля, рібята, що ви ним робили?!
КАІ кривий так само як і це гівно за 5 грн.
Упдате 22.08.2015. Давно вже віддав заточені ножики і забув за них. Сфотографувати не забув.
Ось що вийшло ))
На диво це було не важко.
КАІ кривий так само як і це гівно за 5 грн.
Ось що вийшло ))
На диво це було не важко.
Підписатися на:
Дописи (Atom)