Один з ножів переданих на заточку не мав ніяких ушкоджень, що мене дуже здивувало. Жодного "зуба" чи ями, так, просто загорнутий на лівий бік ножа тонесенький заусенець, трошки порваний в одному-двох місцях. Отета Х12МФ, подумав я і почав правити його одразу з нетвердого КК бруска зернистістю М5. Щось не дуже він був схожий на Х12МФ, геть зовсім не схожий. Точилося не так ліхо, як інші ножики з тієї ж заточної партії і тієї ж сталі, але точилося. Позбувся заусенця. Спробував гостроту - огого! злий, собака. На сухому брусочку спробував порізати - ого, папірчик - ого, серветку -йопамать...
Спробував 1/0 алмазною пастою на склі притерти підводи, ну ніби погратися, щоб подивитися як воно вийде. Здер паперовий скотч, помив ножа, протер рушником, серветкою, пішов помив гарно руки, як хірург який, щоб жодної піщинки не залишилося. Зі стола позмітав все, протер його, взяв ножа, пішов курити і його розглядати. І там зрозумів, що цей ніж - це болєє ценний мєх.
Власне ось що я нафотав.
Немає коментарів:
Дописати коментар